СТРУКТУРУВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЛІЦЕЇ

СТРУКТУРУВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЛІЦЕЇ

Педагогічна праця має творчий і дослідницький характер, а методична робота є важливим складником діяльності кожного педагога й водночас найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітнього закладу. Структурування методичної роботи в ліцеї має на меті створен­ня цілісної системи взаємопов'язаних заходів, що ґрунтуються на досягненнях психолого-педагогічної науки, педагогічному досвіді й спрямовані на підви­щення фахової майстерності, розвиток творчого потенціалу кожного педагога й усього педагогічного колективу, підвищення ефективності освітнього  процесу.

Завдання методичної служби — моделю­вати і створювати умови для самореалізації й удосконалення особистості, забезпечити перехід від традиційних форм організації на­вчальної діяльності до розвивальних, про­блемних, за яких усі вчителі мають змогу що­найповніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу і творчий пошук, використовувати досвід, наукові дослідження колег.

Новизна погляду на структуру науково-методичної роботи полягає в застосуванні модульного підходу за трьома напрямами.

1. Пізнавальна діяльність — формування сві­домості педпрацівників, вивчення нових пе­дагогічних технологій.
2. Тематична діяльність — опрацювання отриманої інформації, визначення шляхів ви­рішення актуальних проблем, розроблення нових педагогічних ідей.
3. Практична діяльність — упровадження в педагогічну практику результатів пізна­вальної й тематичної діяльності. Педагогічні працівники набувають практичних навичок використання інноваційних педагогічних і ви­робничих технологій.

Моделювання самореалізації особистості

Практика свідчить, що позитивне педаго­гічне середовище складається тоді, коли пе­дагогічні працівники зацікавлені в колектив­ному пошуку вирішення проблем. Сьогодення потребує творчого вчителя, вчителя-дослідника, який прямує до вершин педагогіч­ної майстерності.

Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителеві насолоду, щоб повсякден­не проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, виве­діть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника.

Василь Сухомлинський

Методична культура вчителя — це вища форма його творчої самостійності, умова вдосконалення навчального процесу, пере­думова виникнення нових ідей у педагогічній науці і практиці. Це не лише глибокі знання, а й майстерність, мистецтво, індивідуаль­ність, уміння пояснити, зацікавити наукою, озброїти учнів практичними навичками.

Учителі з високим рівнем методичної культури властиві такі риси:

1. творча самостійність, що виявляється в ініціативі, прагненні до пізнавальної діяль­ності, нестандартному підході до справи, ак­тивній пошуковій діяльності, спрямованості на постановку й розв'язування науково-мето­дичних проблем, налаштованості інтелекту на творче мислення;
2. високий рівень самоорганізації в підготовці до занять під час освітнього процесу, наполегливість, працездатність, органі­зованість, відповідальність;
3. працелюбність і старанність під час само­підготовки, самонавчання, самоформування; дисциплінованість і дбайливість у реалізації своєї технології навчання;
4. цілеспрямованість у досягненні мети, твер­дість в обстоюванні особистих переконань;
5. потреба в самовихованні, формуванні до­свіду духовного і професійного самовдоско­налення.

Створення дослідницької атмосфери

Педагогічна теорія в нинішньому її стані переосмислення й перебудови, безумовно, не може цілком забезпечити відповідний рі­вень практичного використання наукових по­ложень. Тому важливе значення має експери­ментально-дослідницька діяльність педагога.

Звичайно, не щодня вчитель займається науковою діяльністю. Проте справжній пе­дагог вибудовує власну освітню концепцію, роз­робляє відповідно до неї особисту програму роботи зі свого предмета для кожної групи, систематично здійснює пошукову діяльність, що ґрунтується на дослідницьких уміннях, на­бутих у процесі цілеспрямованої методичної роботи й самоосвіти. Формування цих умінь — процес складний і тривалий, він не виникає й не розвивається спонтанно, а потребує ґрунтовної теоретичної підготовки, вивчення наукових робіт із психо­логії, соціології, педагогіки, і, звичайно, з на­вчального предмета.

Хто намагається розібратися в пози­тивному й негативному на своїх уроках, у своїх взаєминах із вихованцями, той уже досяг успіху.

Василь Сухомлинський

Пріоритетом методичної роботи вважаємо постійний пошук нових педагогічних технологій, ідей і напрямів.

Усі методи, засоби, форми навчання є адек­ватними завданню формування духовної, мо­рально-етичної, висококультурної, творчої особистості учня. А професіоналізм учителів відзначається високим інноваційно-твор­чим потенціалом.

Модель методичної роботи

Методична робота в педагогічному колек­тиві має на меті підтримати діловий настрій учителя, допомогти йому подолати про­фесійні труднощі, відкрити шляхи до пошуку, ініціативи й творчості.

Методична робота ґрунтується на діагности­ці та прогнозуванні, спрямована на вдоскона­лення кваліфікації та професійної майстернос­ті кожного вчителя зокрема, на підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ліцею загалом.

За формою методична робота є колективною, груповою, індивідуальною. У практичній діяль­ності використовуємо різні форми методич­ної роботи. Лише за цієї умови забезпечується надання систематичної практичної допомоги кожному педагогічному працівникові.

Ми дійшли висновку: необхідно перебуду­вати методичну роботу так, щоб вона була зорієнтована на особистість педагога. Тому вирішили віддавати перевагу індивідуальним формам і методам організації діяльності. Ми прагнемо до того, щоб кожен із учителів, по­стійно займався самоосвітою й отримував ме­тодичну допомогу від адміністрації ліцею.

Самоосвіта — це процес самостійного на­буття знань з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб ліцею.

Самоосвіта педагогів проходить такі етапи:

1. Установчий етап (обрання мети самоосвіт­ньої діяльності).
2. Навчальний етап (вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури).
3. Практичний етап (відвідування уроків ко­лег, які працюють над аналогічною пробле­мою).
4. Етап теоретичного осмислення (творчі звіти).
5. Корекційний етап (корегування, виправ­лення помилок).

Індивідуальні форми методичної роботи

Одна з найважливіших форм індивіду­альної роботи — наставництво. Вважаємо, що запорукою оптимальної роботи колективу є поєднання мудрості досвідчених учителів з енергією й завзяттям молодих.

До індивідуальної методичної роботи на­лежить також відвідування вчителями уро­ків, виховних заходів своїх колег. Це сприяє пе­ренесенню кращих методів і прийомів роботи одних педагогів у практику діяльності інших, надихає на пошук нових шляхів навчан­ня, виховання, стимулює творчу ініціативу. Особливо корисним є відвідування уроків, що відбувається з ініціативи працівників.

Методичні консультації — одна з найефективніших форм індивідуальної мето­дичної роботи.

Групові форми методичної роботи

Домінуючою струк­турною одиницею моделі методичної роботи в ліцеї є робота методичних комі­сій (групові форми роботи):

• обговорення     змісту нових програм і підручни­ків, вивчення норматив­но-правових  документів, опрацювання методичних рекомендацій щодо викла­дання предметів у новому навчальному році, ознайомлення з педагогічними й методични­ми інноваціями тощо;
• проведення відкритих уроків і взаємовідвідування різних позаурочних форм освітнього процесу; круглі столи для обміну досвідом, обго­ворення актуальних питань викладання на­вчальних предметів;
• тренінги, спрямовані на відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік ви­кладання навчальних предметів;
• творчі звіти вчителів, які атестуються;
• аукціони педагогічних ідей; участь у проведенні ліцейських мето­дичних тижнів і предметних декад; підготовка повідомлень із питань, над якими працює методична комісія;
• виступи на методичних нарадах, психолого-педагогічних семінарах, засіданнях пе­дагогічної ради тощо;
• індивідуальне і групове виготовлення ди­дактичного матеріалу;
• надання допомоги молодим педагогам;
• робота з обдарованими учнями;
• розробка тематики творчих робіт учнів;
• написання статей у фахових видань, підготовка матеріалів до участі в професійних конкурсах.

Науково-практичний простір забезпечується шляхом:

• партнерства учителів і учнів;
• роботи творчих груп;
• участі в інтелектуальних змаганнях;
• індивідуальної наукової діяльності.

Науково-методична служба ліцею безпосередньо керує процесом науково-методичних досліджень, які проводять вчителі. Центральне місце в її структурі по­сідає методична рада. Однією з групових форм методичної ро­боти є робота у твор­чих групах, що допомагає кожному вчителю глибоко усвідоми­ти сутність нових методичних ідей, їх роль в особистому досвіді, здійснити експери­ментальну перевірку розроблених проектів і моделей. Дієва колективна форма методичної робо­ти — методична оперативна нарада. її мета — ознайомити членів педагогічного колективу з новими досягненнями світової педагогічної науки. Вважаємо доцільною організацію ліцейного психолого-педагогічного семінару з метою підвищення рівня психолого-педагогічної під­готовки вчителя. Неабияку роль відіграють і предметні тижнів, під час яких використовують різні форми методичної роботи з метою спряму­вання педагогічного колективу на вирішення проблем, підбиття підсумків і узагальнення досвіду. Під час предметних тижнів прово­дяться засідання методичних комісій, творчі звіти, проходять круглі столи, організовуються ви­ставки кращих методичних напрацювань, проводяться «калейдоскопи» нестандартних уроків.

Колективні форми методичної роботи

До колективних форм методичної роботи належать методичні декади, засідання педа­гогічної ради, цільові семінари. Перед нами стоять проблемні питання. Як зробити засі­дання педради цікавими й актуальними? Як досягти активності вчителів і водночас до­помогти їм опанувати інтерактивні методи роботи? Тому намагаємось проводити засі­дання в різних формах: рольової гри, круглого столу, мозкового штурму, методичного рин­гу, тренінгу тощо.

Нетрадиційні форми методичної роботи

Останнім часом дедалі частіше в педаго­гічній практиці використовуємо нетрадиційні форми методичної роботи. Чому їх назива­ють нетрадиційними? По-перше, тому що вони не належать до базових організаційних форм методичної роботи. По-друге, вони спрямова­ні на максимальну активізацію практичної ді­яльності педагогів. По-третє, вони більшою мірою, ніж тради­ційні, розширюють мож­ливості методичної робо­ти, роблять її динамічною, творчою. Вони мають інно­ваційний характер, у процесі їх використання впроваджують­ся інтерактивні методики.

1. Методичний фестиваль педагогічних ідей і знахідок використовується для об­міну досвідом роботи; під час його проведення від­бувається  ознайомлення з  кращим  педагогічним досвідом,  нестандартни­ми ідеями й методиками.
2. Методичний ринг спри­яє вдосконаленню знань вчителів і виявляє рі­вень їхньої ерудиції.
3. Методична естафета «Від твор­чого прийому — до творчого уроку» проходить у три етапи:

I етап — «Стоп-кадр» (фрагмент уроку);

II етап — «Калейдоскоп нестандартних уро­ків»;

III етап — «Трибуна вільних думок» (захист моделі уроків).

4. «Мозковий штурм» проводиться для опа­нування конкретної методичної ідеї або з ме­тою знаходження нового розв'язання складної методичної проблеми.
5. Майстер-клас спрямований на вдоскона­лення освітньої, наукової та професійної під­готовки педагогів, забезпечення індивідуаль­ного й практичного опанування нових умінь, навичок навчання й виховання молодого по­коління, постійне збагачення їхнього досвіду в процесі формування авторської системи ді­яльності.
6. Проектування дає учасникам змогу знайти найкращий варіант утілення ідеї.
7. Робота в мікрогрупах — це одна з форм ко­лективної методичної роботи, у якій кожен учасник спочатку вивчає проблему, а потім доповідає колегам про результати.

Використовується в нашому ліцеї багато інших нетрадиційних форм методичної ро­боти: ярмарок педагогічних ідей, творчий салон, педагогічні майстерні, панорама методичних зна­хідок, педагогічна олімпіада, рольова гра, педагогіч­ний консиліум, методичні сесії та аналіз конкретних ситуацій.

Проводяться семінари різного рівня, орга­нізовується обмін досвідом. Ми впевнені, що модель методичної роботи ліцею сприяє самореалізації кожного педагога й забезпечує досягнення освітньої мети.