Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 441 людина

Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ПД (методичні рекомендації)

Дата: 24 січня 2019 о 15:48, Оновлено 23 лютого 2021 о 21:37

Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення ПД (методичні рекомендації)

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гумані­зація та демократизація суспільства, інтелекту­алізація праці, швидка зміна техніки і техноло­гій в усьому світі, - все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би на­цією, що постійно навчається.

Згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття») розбудова системи освіти, її докорінне реформування ма­ють стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень.

Створення керованої системи вивчення й упровадження найновіших досягнень науки та педагогічної практики в навчально-виховний процес є одним із головніших завдань ліцею.

Розвиток загальноосвітньої системи як один із пріоритетних напрямків, передбачає, щоб освіт­ня діяльність і якість інноваційних процесів зна­ходилися на високому рівні. Тобто, впроваджен­ня інноваційних освітніх процесів зумовлені суспільною потребою створення, впровадження, поширення новацій і зміни освітнього середови­ща, в якому здійснюється їх життєвий цикл.

У сучасній освіті змінюються технології: в галу­зі ІКТ, використання проектно-дослідних методів роботи, введення здоров'я збережувальних про­грам, робота з обдарованими дітьми, профільне навчання, активні методи навчання тощо. Основу і зміст таких процесів становить інноваційна ді­яльність, сутність якої полягає в оновленні педа­гогічного процесу, внесенні новоутворень у тради­ційну систему, що передбачає найвищий ступінь педагогічної творчості. Відбувається комплексний перехід на нові освітні моделі.

Передовий педагогічний досвід - важливий фактор підвищення педагогічної майстернос­ті, розвитку творчої ініціативи вчителя, неви­черпне джерело нового, прогресивного, жива творчість мас. Цікаві творчі знахідки вчителів є у будь-якому педагогічному колективі.

У наш час ПД є підґрунтям нової галузі пе­дагогіки - педагогічної інноватики, в якій пра­цює кілька наукових шкіл (О. Савчєнко, В. Па­ламарчук, В. Бондар, А. Цимбалару та ін.).

У дослідженнях і застосуванні ПД велике значення надається умовам його застосування. Методологічно цінною є думка К. Ушинського, що переноситься не сам досвід, а ідея його.

За наявності значної кількості літератури, теоретичного опрацювання ПД, технологіч­ні питання вивчення, узагальнення та поши­рення передового педагогічного досвіду зали­шається актуальними для тих, хто працює в освітній галузі.

Сутнісні характеристики педагогічного досвіду

Передовий педагогічний досвід зазвичай задає планку в розвитку освітньої галузі, за змістом і результатами може стати прогностичним орієн­тиром у модернізації освіти. Цим пояснюється стійка увага науковців і практиків до визна­чення сутності цього явища, пошуку механізмів стимулювання педагогічної творчості і поши­рення її результатів. Для прикладу наведемо ви­словлювання вчених про сутнісні ознаки ППД: нова загальноосвітня практика, яка дає ви­сокі стійкі результати (М. Н. Скаткін); така загальноосвітня практика, яка міс­тить в собі елементи творчого пошуку, но­визни і оригінальності (Ф.Ш. Терегулов); діяльність, в якій втілюються в життя висновки наукових досліджень і завдяки тому досягаються принципово нові резуль­тати (М. М. Поташник); підсумок особистого, локального експери­менту педагога (Я.С. Турбовськой); досягнення результатів у навчанні, вихо­ванні і розвитку дітей, які перевищують середні показники.

Спільною вважається така характеристика передового педагогічного досвіду, яка полягає у забезпеченості позитивного результату при мен­ших, ніж зазвичай, затратах часу і сил. Вод­ночас не можна вважати передовим досвід, при якому високий рівень знань досягається за ра­хунок перевантаження учнів додатковими за­няттями, великим обсягом домашніх завдань, коли успіхи з одного навчального предмета до­сягаються за рахунок інших дисциплін.

Інноваційний (творчий) педагогічний досвід - вища ступінь прояву передового педагогічно­го досвіду, що характеризується системною пе­ребудовою педагогом своєї діяльності на основі принципово нової ідеї або сукупностей ідей, в результаті чого досягається значне і стійке під­вищення ефективності педагогічного процесу.

Підтипи інноваційного та передового педа­гогічного досвіду: що стосуються структурних елементів освітніх систем (нововведення в сфері цілепокладання, змісту освіти і виховання, застосування форм, методів, прийомів, технологій навчання, засобів навчання, системи діагностики та ін); які спрямовані на особистісні становлення суб'єктів освіти (розвиток певних здібнос­тей учнів, сфера розвитку їх знань, умінь і навичок, способів діяльності, компетентностей тощо); в галузі педагогічного застосування в освітньому процесі; за формами організації навчальної діяль­ності учнів (фронтальна, диференційована, парна, групова, індивідуальна, дистанцій­на та ін.); за функціональними можливостями (онов­лення освітнього середовища та соціокультурних умов, нововведення педагогічних технологій та ін.); за способами здійснення (планові, систе­матичні, періодичні, стихійні, спонтанні, випадкові); за ступенем передбачуваних перетворень (коригувальні; що модернізують; прорив­ні та ін.)

Узагальнення і втілення ПД - невід'ємна складова управління методичною роботою.

Під узагальненням ПД розуміють висновки або думки загального характеру, які виникають в результаті аналізу окремих фактів і явищ. У висно­вках розкриваються зв'язки між явищами, форму­люється суть, ідеї тих нововведень, які пропону­ються учителям. За К.Д. Ушинським, передається не сам досвід, а думки, які виведені із досвіду, на основі яких можна сформулювати рекомендації.

Головна мета аналізу і узагальнення передо­вого педагогічного досвіду полягає у тому, щоб розкрити способи і прийоми, за допомогою яких досягається позитивний ефект.

В узагальненні ПД виділяють декілька ета­пів: виявлення, вивчення, узагальнення, опис і поширення.

Виявлення передового педагогічного досві­ду - дуже непросте завдання. Передовий досвід вирізняється відносністю: вчора передовий досвід — завтра може за­старіти; для одних передовий досвід, а для інших - пройдений етап; в одних умовах передове, в інших - не має цінності.

Тому передовий досвід потребує експертизи: вивчення, аналізу і оцінки, тривалої перевір­ки, оцінки з погляду досягнень сучасної науки і практики.

Критерії передового досвіду: актуальність; творча новизна; висока результативність і ефективність; стабільність; перспективність і відтворюваність; маневреність.

Вивчення ПД. При вивченні і діагностиці (аналізі, оцінці) передового досвіду (змісту, мето­дів, прийомів роботи вчителя) використовується: спостереження, відвідування навчальних занять і позакласних заходів (цілеспрямова­не сприйняття педагогічного процесу) з ви­користанням сучасних аудіо- і відеозасобів; методи опитувальної діагностики: бесіди з учителем, анкетування, контрольні роботи для учнів, педагогічне тестування, соціометричні методики, метод експертних оцінок, вивчення творчої лабораторії вчителя, вивчення думки оточуючих, колег; вивчення і аналіз документації: конспектів уроків і заходів, методичних розробок, дидактичних матеріалів, продуктів діяльності учнів, вивчення і оцінка особистісних якос­тей, відношення учителя до педагогічної діяльності, вивчення результатів діяльності учите­ля і учнів.

Вивчається: суть досвіду, його прояв, зміст, методи, форми, прийоми і засоби навчання, ді­яльність учителя і учнів, конкретні умови ви­никнення і розвитку досвіду, особистість автора досвіду, тривалість у часі існування досвіду.

Під аналізом і самоаналізом досвіду розумі­ють мисленнєвий розподіл цілісного педагогіч­ного процесу на складові. Без такого розчлену­вання неможливо пізнати, осмислити жодного складного явища.

Елементи педагогічного досвіду, які виділя­ються шляхом аналізу, підлягають оцінці з точ­ки зору їх педагогічної ефективності.

У вивченні досвіду важливий не тільки ре­зультат, тобто сам досвід, але й увесь процес його створення (творча лабораторія учителя). Тому бажано проводити довгострокові спостереження.

Узагальнення і опис ПД. Спочатку збирають позитивні факти, далі знаходять їх спільну причи­ну, основу. Досвіду дається назва, коротко форму­люється його суть, розкривається оригінальність. Опис системи роботи вчителя, його авторської технології містить не одну якусь сторону освітнього процесу, а різні сторони досвіду, які відображають його специфічні особливості: підготовка вчителя до нового навчального року, до вивчення теми, до окремого уроку; викладання вчителем нового матеріалу, за­безпечення його зв’язку з життям і діяль­ністю учнів; організація самостійної роботи учнів на уро­ці з урахуванням індивідуального підходу; перевірка і оцінювання знань учнів; визначення домашніх завдань, їх перевірка і виконання; проведення позакласної роботи.

Під час узагальнення передового досвіду на перший план виходять його технологічні якості: відтворюваність, тиражування. Важлива сторона узагальнення досвіду — його теоретичне осмис­лення і обґрунтування. Необхідно ідентифікува­ти досвід, який узагальнюється з усіма позиці­ями класифікаційної схеми освітніх технологій.

Впровадження і поширення ПД. Поширен­ня досвіду відбувається у різних формах: усна або друкована пропаганда, практичний показ (відкритий урок, позакласний захід).

У структурі передового педагогічного досвіду виділяються: елементи досвіду, які обумовлені індивіду­альною своєрідністю особистості вчителя; прийоми і способи діяльності, які характерні тільки для даної загальноосвітньої галузі; найбільш загальні прийоми і способи ді­яльності, які можуть бути використані в інших галузях.

Результати узагальнення передового досвіду можуть бути представлені у вигляді методичних рекомендацій, розробок, дидактичних матеріа­лів, творчої роботи, статті, навчально-методично­го посібника.

Цінними формами популяризації і розповсю­дження передового досвіду є учительські кон­ференції, наради, педагогічні читання.

Таким чином, аналіз і узагальнення передо­вого педагогічного досвіду можуть проходити на різному науковому рівні, починаючи від простих емпіричних узагальнень без точного обліку всіх його умов і результатів і закінчуючи строгим екс­периментом відповідно до правил наукового дове­дення, які дозволяють розкрити внутрішній меха­нізм взаємозв'язку педагогічних явищ. Кожному педагогу, який займається аналізом і узагальнен­ням свого або чужого досвіду потрібно постійно підвищувати науковий рівень цієї роботи.

Удосконалення передового досвіду. Пере­довий педагогічний досвід характеризується перспективністю свого розвитку, і тому піс­ля його впровадження, він удосконалюється і в практиці роботи вчителя, який його ство­рив, і в роботі вчителів, які взяли досвід на озброєння.


Положення

про виявлення, вивчення, узагальнення та поширення

педагогічного досвіду

І. Загальні положення 1. Це Положення визначає порядок виявлення, вивчення, узагальнення передового педагогіч­ного досвіду в освітніх закладах. 2. Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та інших законодавчих актів, наказів Міністерства освіти і науки України. 3. Передовий педагогічного досвід вивчається й узагальнюється на добровільних засадах. 4. Досвід учасників дослідно-експерименталь­ної, науково-методичної роботи, проектної ді­яльності в рамках програми розвитку освіт­ньої установи вивчається й узагальнюється в обов'язковому порядку. 5. Авторами (претендентами на поширення) передового педагогічного досвіду (перспек­тивного) можуть виступати: а) педагогіч­ний колектив закладу; б) творчі професійні об'єднання педагогів; в) керів­ник, заступник; в) педагог, вихователь, керівник гуртка.

II. Мета, завдання, принципи виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду

  1. Метою виявлення, вивчення, узагальнен­ня та поширення передового педагогічного до­свіду є прискорення процесу його трансформації в широку педагогічну практику, сприяння роз­витку професійної майстерності освітян.
  2. Завдання виявлення, вивчення, узагаль­нення та поширення передового педагогічного досвіду полягають у стимулюванні творчих по­шуків педагогів, розвитку їхніх педагогічних здібностей, створенні середовища для його за­стосування в різних умовах.
  3. Принципами виявлення, вивчення, уза­гальнення та поширення передового педагогічно­го досвіду є відповідність нормативній базі освіти; науковість, гласність, толерантність, комплек­сність, безперервність, маневреність і гнучкість, що забезпечує його вибір залежно від потреб.

III. Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду

3.1. Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду охоплює чотири етапи і складає, як правило, два роки (додаток 3):

  • 1-й — інформаційно-мотиваційний,
  • 2-й — підготовчий;
  • 3-й — основний;
  • 4-й — заключний.

3.2. Виявлення педагогічного досвіду.

3.2.1. Виявлення передового педагогічного до­свіду відбувається на рівнях: навчального закладу; районного методичного кабінету; Інституту післядипломної педагогічної освіти.

3.2.2. Роботу з виявлення педагогіч­ного досвіду в закладах організовують директор, заступник директора, методист, вихователь-методист; у районних методичних кабінетах - методист; в Інституті післядипломної пе­дагогічної освіти — методист кафедри.

3.2.3.  На рівні закладу виявлен­ня педагогічного досвіду роботи від­бувається в ході: моніторингу реалізації програми розвитку навчального закладу; звіту педагога про результати роботи над методичною темою; здійснення внутрішньошкільного контролю; вивчення результатів роботи педагога над темою самоосвіти; творчого звіту педагога про результа­ти діяльності на засіданнях методичних об'єднань, методичних тижнів і т.д.; атестації педагогічних кадрів.

3.2.4.Виявлення педагогічного досвіду передбачає: визначення об'єкта (носія) передового досвіду; аналітичну оцінку вихідних матеріалів; систематизацію відомостей про передовий досвід та комплектування довідково-ін­формаційних матеріалів.

3.2.5. Виявлення педагогічного до­свіду ґрунтується на методологічних засадах: об'єктивності, педагогічні факти, результа­ти педагогічної діяльності мають бути оці­нені об'єктивно, відповідально, конкретно; комплексності, у підході до оцінки педа­гогічних явищ необхідно виходити з вияв­лення провідної ланки у структурі цілісно­го процесу, з урахуванням аналізу реальної педагогічної ситуації; науковості, виявлення досвіду відбуваєть­ся з позицій найновіших досягнень педа­гогічної теорії, тісного взаємозв'язку її з практикою, наукового осмислення прак­тичних здобутків.

Науково обґрунтованим вважається виявлен­ня досвіду на основі розробленої і обґрунтованої системи критеріїв та показників.

3.3. Загальні критерії оцінки передового пе­дагогічного досвіду.

3.3. Актуальність досвіду передбачає від­повідність досвіду вимогам школи, соціальному замовленню, тенденціям суспільного розвитку, державній і регіональній освітній політиці; спря­мованість на вдосконалення освітнього процесу: допомогу у подоланні окремих проблем навчання і виховання, що виникають у діяль­ності працівників освіти; формування інтелек­туального потенціалу особистості; використання засобів розкриття здібностей і талантів кожної дитини, виховання високоморальної особистості.

Актуальність зумовлюється масштабністю розповсюдження досвіду. Про ступінь актуаль­ності можна судити за кількісним показником - по тому скільком людям цей досвід потрібен.

3.2. Творча новизна полягає у комбінуван­ні уже відомих методик, відкритті нових форм, методів, способів педагогічної діяльності; вихід за межі відомого в науці і масовій практиці; в раціоналізації або вдосконаленні окремих сто­рін педагогічної діяльності, в оновленні освітніх засобів і правил їх застосування, постановці і вирішенні нових педагогічних завдань.

Без цієї якості досвід не є передовим. Якщо у досвіді немає новизни, то він не являє собою для інших ніякого інтересу.

3.3. Висока результативність і оптимальність - невід'ємний показник, що передбачає забезпе­чення відповідного рівня компетентностей в обсязі державної програми (стандартів осві­ти) з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей кожного учня, їхньої вихованості, сформованості світогляду; результативність най­вища у порівнянні з масовим рівнем або одна­кова з ним при меншому використанні часу та зусиль; сприяє сталості одержаних результатів у часі, раціональності витрат часу, зусиль, засобів.

Самим результативним і ефективним є досвід з інноваційним потенціалом, який визначається перевагою нових ідей у досвіді.

3.4. Стабільність (надійність) - достатня апробованість досвіду, проявляється у стійкій ефективності та стабільності методів, прийомів, форм роботи, які повторюються, постійно вико­ристовуються у діяльності педагога і результа­тів в умовах застосування узагальненого досвіду іншими педагогами.

3.5. Перспективність і відтворюваність — характеризують досвід з точки зору забезпечен­ня можливості наслідування його та перенесен­ня в педагогічну практику для застосування іншими педагогами; довгострокове збереження актуальності результатів, які отримані за раху­нок освоєння досвіду.

3.6. Унікальність і маневреність, тобто непо­вторність, здатність забезпечити вибір навчаль­них засобів (програм, підручників) залежно від потреб і можливостей учнів.

3.4. Класифікація педагогічного досвіду.

3.4.1. Залежно від теми та змісту передовий педагогічний досвід може бути: комплексний - що охоплює різні питання освітнього процесу (зміст, мето­ди, прийоми, форми навчання), втілення до­сягнень педагогіки та психології і орієнту­ється на поглиблення професійного досвіду; локальний - це досвід доробку вчителя чи педагогічного колективу в побудові певних компонентів освітнього проце­су: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулятивного, оцінно-результативного. Найчастіше стосується певної про­блеми, над якою працює колектив або конкретний вчитель; цільовий, що визначається педагогічни­ми реформами або переглядом навчальних програм. Також може стосуватися індиві­дуальної програми підвищення кваліфіка­ції вчителя чи введення в діяльність початкуючих учителів або, наприклад, з метою кар'єрного зростання (підготовки резерву директорів шкіл). Також цей напрямок може забезпечувати розширення досвіду в галузях, які не відносяться до предмета ви­кладання (іноземна мова, ІКТ).

3.4.2. За характером діяльності педагогічний досвід поділяється на: дослідницький — це експериментальні по­шуки способу реалізації наявної педагогічної ідеї; раціоналізаторський - якщо знахідки ори­гінальні, відрізняються від досягнутого в науці і практиці, спрямовані на вдоскона­лення традиційних підходів і поглядів; новаторський - досвід, що містить принци­пово нові для системи освіти педагогічні ідеї.

3.5. Вивчення, експертна оцінка та узагаль­нення педагогічного досвіду.

3.5.1. Підставою для вивчення і узагальнення передового досвіду є: рішення методичного об'єднання (протокол)-, рекомендація адміністрації навчального закладу (довідка за підсумками діяльнос­ті, наказ)-, рішення педагогічної ради (протокол педради); рекомендації районного методичного кабінету (протокол);

3.5.2. Для вивчення й узагальнення педагогічного досвіду створюється експертна комісія, до складу якої входять представники адміністрації та компетентні педагоги освітньої установи; за необхідності залучаються фахівці районного методичного кабінету.

3.5.3. Експертна комісія складає план і здій­снює вибір оптимальних методів із вивчення та узагальнення інноваційного та передового досві­ду на підставі поданих претендентом матеріалів.

3.5.4. Узагальнення педагогічного досвіду складає один рік. Рішення про поря­док узагальнення приймає навчальний заклад, районний методичний кабінет, Інститут післядипломної педагогічної освіти.

3.5.5. Відповідальна особа за узагальнення досвіду систематизує дібраний матеріал, здій­снює опис, визначає форму узагальнення, готує відповідний документ (протокол, рекомендація, довідка, наказ) і подає на експертну комісію, яка складає експертний висновок і дає рекомен­дації з оформлення досвіду роботи з метою його подальшого поширення.

3.5.6. Підготовлені матеріали досвіду роз­глядаються та обговорюються на методичному об'єднанні, педагогічній раді, ради школи.

3.5.7. На основі поданих до розгляду матері­алів вищим колегіальним органом закладу; районній науково-методичній раді про затвердження конкретного педагогічного досвіду виноситься рішен­ня про затвердження (незатвердження) педагогічного досвіду.

3.5.8. Після отримання позитивного рішення вищого колегіального органу про затвердження педагогічного досвіду автору (колек­тиву авторів) видається Свідоцтво


.Пам'ятка фахівцеві, який описує педагогічний досвід

Чітко визначити назву, адресу і автора досві­ду (у назві матеріалу дати основну харак­теристику досвіду, галузь застосування, ха­рактер розв'язуваної проблеми: управлінська, методична, навчально-виховна). Обґрунтувати актуальність досвіду, його практичну значущість для підвищення якос­ті освітнього процесу в школі: якою мірою цей досвід допомагає розв'язанню завдань, що стоять перед школою на сучасно­му етапі; які типові недоліки в педагогічній діяльності допомагає перебороти цей досвід. Подати теоретичну базу досвіду сучасні тео­ретичні ідеї, положення, які служать обґрун­туванням наукової достовірності досвіду. Описати технологію досвіду (систему кон­кретних педагогічних і організаційних дій, зміст, форми, прийоми, методи виховання і навчання):

а) постановку цілей і завдань педагогічної ді­яльності (проведення уроків, системи на­вчальної роботи, виховного заходу, вихов­ної роботи в цілому і т.д.),

б) ефективність навчальної, виховної роботи вчителя, співвіднести її з результатами; з'ясувати правильність поставленених за­вдань, вибраних форм, методів, прийомів у навчанні і вихованні дітей;

в) зміст навчальної і виховної роботи (харак­тер доказів, фактів, прикладів, що сприяють глибокому засвоєнню учнями тих чи інших світоглядних та наукових ідей). Відповідність змісту поставленим цілям і завданням. Досвід, який вартий наслі­дування, полягає і в знаходженні нових форм, методів, підборі матеріалу (фактів, аргументів), який дозволяє найбільш переконливо донести до учнів потрібну ідею, положення;

г) форми і методи роботи, їх оптимальний вибір і відповідність по­ставленим цілям і завданням, технологію їх застосування, способи діяльності учите­лів і учнів. Передовий досвід освітнього процесу являє собою також вдалий вибір відомих форм і методів (або вироблен­ня нових), що дозволяє найоптимальнішим шляхом досягнути мети. Важливо описати процедуру, послідовність способів педаго­гічної діяльності. Якщо, наприклад, сто­сується досвіду формування інтересу учнів до вивчення математики, то необхідно роз­крити наукові засади стимулювання моти­вації в певному віковому періоді, показати роль математики в становленні особистості;

д)   організацію освітнього процесу, способи включення учнів у навчальну, суспільно-корисну, трудову діяльність. Від­повідність організації поставленим цілям і завданням. Показати ефективність діяльності школярів із застосуванням різнома­нітних форм, методів, прийомів роботи, їх позицію: простих виконавців волі дорослих чи організаторів, господарів своїх прав;

ж) показати зв'язок одержаних результатів із поставленими цілями, завданнями, спосо­бами діяльності педагогів і учнів та довести, що результати освітнього процесу в освітньому закладі, в педагога чи групи педагогів залежать від досвіду, який пропа­гується.

Наводяться певні порівняльні дані вихованості, якості знань учнів тощо. Розкрити провідну педагогічну ідею, що ви­пливає з досвіду і передбачає варіативність форм її застосування: виділення головного, найсуттєвішого в діяльності автора досвіду.

Схарактеризувати результативність умов і можливостей застосування описаного досвіду та відтворюваності у практиці роботи іншими педагогами. У результаті узагальнення досвіду показати, чим відрізняються описані педагогіч­ні ідеї від результатів інших у тих же умовах.

Дати оцінку оптимальності часу, витраченого на досягнення результатів на основі критеріїв мінімуму часу за Ю.К. Бабанським. До узагальненого матеріалу сформулюва­ти висновки і рекомендації, проілюструвати додатками.


Пам'ятка педагогові

Постійно стежте за новинками науково-методичної літератури, ведіть бібліографію ви­користаних джерел.

Збирайте і накопичуйте матеріали, що відображають досвід вашої роботи: друкова­ну продукцію, плани виховної роботи, кон­спекти уроків, дидактичні матеріали, тести, учнівські творчі роботи, анкети, щоденни­ки спостережень, психолого-педагогічні характеристики на вихованців, а також ведіть записи своїх здобутків, невдач та сумнівів.

Обирайте тему для узагальнення досвіду найбільш важливу і актуальну, сформулюй­те її чітко і конкретно, враховуючи успіхи і недоліки у вашій роботі, роботі колег. Визначте форму узагальнення: доповідь, стат­тя, буклет тощо.

Систематизуйте методичні матеріали.

Складіть короткий план теми з тезами, де по­винні бути ідея досвіду та логічний виклад теми. Згадайте і поясніть факти, які будуть використані як основа для ваших висновків.

Під час написання доповіді спочатку дайте стислий виступ без загальних фраз. Літера­туру використовуйте не для повторення вже описаного, а для поглиблення і систематиза­ції своїх спостережень і висновків.

Досвід оцінюйте критично. Розповідаючи про успіхи, не забудьте сказати про недоліки, труд­нощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду - результативність. Розкриття досвіду нецікаве, якщо в ньому не показаний розви­ток дитини, не проілюстровані досягнення.

Матеріал намагайтеся викласти коротко, просто, логічно, уникаючи повторень.

Працюючи над темою, радьтеся зі своїми ко­легами. Так можуть з'явитися цінні думки, необхідні факти.

Підберіть і оформіть додатки (схеми, картки, таблиці, роботи учнів тощо).


Етапи виявлення, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду

Перший рік роботи

І. Інформаційно-мотиваційний етап

Завдання: формування позитивних мотивів і потреб педагога до узагальнення пе­дагогічного досвіду.

Види та форми роботи: визначення мети, об'єкта, предмета вивчення; оцінка досвіду відповідно до критеріїв та класифікації; обґрунтування теми, актуальності, новиз­ни, перспективності досвіду; визначення організаційно-методичної сис­теми роботи автора (авторів)-, винесення рішення про порядок вивчення і узагальнення ПД.

Для ефективного вивчення досвіду необхідно чітко спланувати роботу. План роботи склада­ється творчою групою (експертною комісією) відповідно до мети, завдань та основних етапів роботи. Як, правило, складається з 3-5 розділів.

I розділ. Планується теоретична підготовка і розв'язання організаційних питань. Наводиться список літератури. Вказується, що та коли слід зробити кожному членові групи, який емпірич­ний матеріал зібрати (розробки поурочних планів-конспектів, зразки роздаткового матеріалу, копії статей, доповідей та виступів учите­ля). Визначаються форми, прийоми і методи ви­вчення роботи.

II розділ. Планується робота з учителем, до­свід якого буде вивчатися: консультації, система самоосвіти, самокорекція, підготовка доповідей, статей тощо.

III розділ. Плануються етапи вивчення досві­ду за роками (табл. 1)

Етапи вивчення досвіду (орієнтовно)

Рік

Органі­заційні питання

Зміст роботи

Терміни

1-й

1. Формування мети і теми досвіду

Вересень

2. Опрацювання літератури

Вересень- листопад

3. Збір емпіричного матеріалу

Вересень- листопад

4. Відвідування уроків

Жовтень- березень

5. Консультації, корекція ді­яльності

Січень- травень

6. Контрольні заміри на­вчальних досягнень учнів

Грудень- травень

7. Відвідування уроків та інших форм освітнього процесу

Вересень- квітень

8. Консультації і корекція

Вересень- квітень

9. Частковий опис досвіду

Квітень- травень

10. Аналіз діяльності педагога (попередній)

Січень- травень

2-й

11. Творчий звіт учителя

Листопад- грудень

12. Контрольні заміри знань учнів

Грудень

13. Аналіз діяльності учителя (кінцевий)

Грудень

14. Опис досвіду

Жовтень- грудень

15. Обговорення узагальнених матеріалів на засіданні педради (ради методкабі­нету тощо)

Січень

16. Рецензування матеріалів досвіду

Січень- березень

17. Оформлення матеріалів для затвердження

Січень- березень

IV розділ. Плануються форми узагальнення - й систематизації досвіду, рецензування матеріа­лу методистом або науковим працівником, тер­мін подачі матеріалу для затвердження радою методичного кабінету.

V розділ. Плануються заходи щодо організації поширення досвіду - проведення семінарів-практикумів, відкриття майстер-класу або творчої ла­бораторії вчителя, виступи перед учителями на засіданнях методичних об’єднань, конференціях.

II. Підготовчий етап

Завдання: виявлення педагогічних закономір­ностей, втілених та використаних у досвіді, до­помога педагогу в осмисленні свого досвіду.

Види та форми роботи: теоретична підготовка: вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми; вивчення особливостей здійснення освіт­нього процесу автором (колективом) до­свіду: відвідування уроків, занять, інших заходів, які розкривають ідеї досвіду; відбір та класифікація практичних матері­алів, що відображають суть досвіду; визначення рівня раціональності і стабіль­ності результатів педагогічного досвіду.

Другий рік роботи.

Основний етап

Завдання: обґрунтування інноваційної передо­вої педагогічної практики автора (колективу).

Види та форми роботи: систематизація поданого та дібраного мате­ріалу в аспекті проблеми; опис очікуваних результатів вивчення про­понованої освітньої новації; визначення сфери можливого застосування передового педагогічного досвіду у масовій практиці; визначення форми узагальнення передо­вого педагогічного досвіду: доповідь (по­відомлення, виступ) на педагогічній раді; засіданні МО або предметних комісій, видання мето­дичних листів, розробок, брошур, збірни­ків, посібників тощо.

IV. Заключний етап

Завдання: представлення педагогічного досві­ду автора (колективу) колегіальному органу.

Види та форми роботи: проведення презентації досвіду; стендова наочно-демонстраційна популяри­зація ПД та ін.


І. Опис педагогічного досвіду

Опис педагогічного досвіду яв­ляє собою подачу інформації, яку було зібрано в процесі вивчення досвіду, у вигляді тексту. В описі на першому етапі чітко визначається педагогічна проблема та формулюється тема досвіду. Назва повинна відображати сутність досвіду, провідну ідею описуваної методич­ної системи, містити кілька ключових слів із основних її положень.

1.1.   Структура опису: титульний аркуш, фото, персоналія, зміст, вступ, основна частина (опис досвіду), висновок, список використаної літератури, додатки (при необхідності).

1.2.    Вимоги до змісту опису.

1.2.1. Титульний аркуш містить: найменування закладу, де буде узагальнюватися досвід; назву роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора (колек­тиву авторів); назву організації, в якій працює автор (ко­лектив авторів); місто і рік.

Опис оформляється друкованим шрифтом за допомогою комп'ютера: на одному боці аркуша білого паперу форматом А4 (210x298 мм) че­рез півтора міжрядкових інтервали. Шрифт 14 Times New Roman. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє і ниж­нє - 20 мм, ліве - 20 мм, праве - 15 мм. Вирів­нювання тексту по ширині рядка. Вписувати в текст формули, умовні знаки, окремі іншомовні слова потрібно чорною кульковою ручкою.

1.22.    Персоналія.

1. Прізвище, ім'я, по батькові________________________________________________________________________

2. Число, місяць, рік народження_____________________________________________________________________

3.  Повна назва вищого начального закладу, який закінчив, рік закінчення     

_________________________________________________________________________________________________

4.  Стаж педагогічної роботи________________________________________________________________________

вказати початок педагогічної діяльності

5. Основні етапи педагогічної діяльності_______________________________________________________________

6. Місце роботи, посада, яку займає___________________________________________________________________

7. Педагогічні відзнаки та визнання___________________________________________________________________

8.  Сутність досвіду________________________________________________________________________________

9. Методологічна основа педагогічного досвіду__________________________________________________________

10. Наявність друкованих робіт_______________________________________________________________________

1.2.3.   Зміст.

Зміст подається на початку роботи і містить найменування і номери початкових сторінок усіх розділів, зокрема: вступу, опису досвіду, додатків, використаної літератури.

1.2.4.     Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю).

Якщо у роботі вжита специфічна терміноло­гія, а також використано маловідомі скорочен­ня, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочен­ня, символи, позначення і таке інше повторю­ються менше трьох разів, перелік не складають, а їх тлумачення наводять у тексті при першому згадуванні.

1.2.5.   Вступ.

Розкриває сутність і стан досвіду відповідно до загальних критеріїв оцінки досвіду, його значу­щість. Далі подається загальна характеристика досвіду в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом аналізу стану проблеми обґрунтовують актуальність та до­цільність досвіду для освітянської практики.

Висвітлення актуальності не повинно бути ба­гатослівним. Досить кількома реченнями висло­вити головне — сутність досвіду.

Зв'язок опису досвіду з джерелами. Коротко викладають зв'язок досвіду з психологічними та педагогічними джерелами, з державними про­грамами та планами. Обов'язково зазначають роль автора роботи.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету досвіду і завдання, які необхідно виріши­ти для досягнення поставленої мети.

Мета, тобто те, чого хоче досягти педагог, фор­мулюється з врахуванням тематики. Вона ха­рактеризує основний задум (результат) роботи, який дає можливість виробляти соціально ко­рисний продукт (технологію, методику тощо) з кращими показниками якості, ніж було раніше.

Завдання з одного боку, розкривають суть теми досвіду, а з іншого -1- знаходять своє тлу­мачення у висновках, що фіксують і узагаль­нюють результати їх виконання. Завдання охо­плює вимогу (мету), умови (відоме) і шукане (невідоме), яке формулюється у запитанні. Між ними існують певні зв'язки залежності, за ра­хунок яких здійснюється пошук і визначення невідомих елементів через відомі. Завдань виді­ляють порівняно небагато, не більше 4—5.

Перше завдання зазвичай пов'язується з ви­явленням, уточненням, поглибленням, обґрун­туванням суті, природи об'єкту, що вивчається;

друге — з аналізом реального стану предмета дослідження, динаміки і внутрішніх супереч­ностей його розвитку;

третє — із способами його перетворення, до­слідно-експериментальною перевіркою;

четверте - з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності, вдосконаленням до­сліджуваного явища, процесу;

п'яте — з прогнозом розвитку досліджувано­го об'єкта або з опрацюванням практичних ре­комендацій для різних категорій працівників освіти.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослі­дження - це процес, або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення; су­купність різних аспектів теорії і практики про­блеми, що досліджується, саме те, що розгляда­ється. Об'єктом дослідження може бути: процес формування ...;  процес розвитку ...; процес естетичного виховання ...;  процес навчальної діяльності ...;  процес організації та ін.

Наприклад, процес навчання, виховання та розвитку особистості в умовах дошкільного ви­ховання тощо; процес становлення нових освіт­ніх і виховних систем; процес формування пев­них якостей особистості.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як кате­горії наукового процесу співвідносяться між со­бою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора досвіду, оскільки предмет дослідження визна­чає тему досвіду, яка визначається на титуль­ному аркуші як її назва. Предмет дослідження є складовою об'єкта і вказує, які нові аспекти, функції, умови, принципи, форми і методи розглядає дане дослідження. Тому предмет дослі­дження може бути:  система діагностики та корекції ...;  педагогічні умови...; шляхи вдосконалення...; тенденції розвитку... та ін.

Наприклад, об'єкт - процес сприйняття ново­го змісту учнями, а предмет - обсяг сприйнятих знань; об'єкт - процес естетичного виховання школярів, предмет - музика як засіб формуван­ня естетичних смаків учнів початкових класів. У темі «Формування у підлітків потреби у самовихо­ванні» об'єктом виступає процес самовиховання, а предметом - власне потреба у самовихованні, яка формується у процесі навчання і виховання.

Предметом досвіду можуть бути мета освіти чи виховання, прогнозування, зміст, форми і методи організації і проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учня і вчи­теля, шляхи вдосконалення освітнього процесу, а також різні педагогічні відносини: між дітьми в групах і колективах, колективом і особистістю.

Методи дослідження. Подається перелік ви­користаних методів дослідження для досягнен­ня поставленої мети.

Метод - це сукупність прийомів практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпоряд­кований розв'язанню конкретної мети.

До цих методів відносяться: вивчення літе­ратури, педагогічної документації та результа­тів навчально-виховної діяльності, педагогічне спостереження, різні види педагогічних експе­риментів; опис одержаних результатів; класифі­кація фактів, їх систематизація, різні способи аналізу і узагальнення; письмове та усне опи­тування (інтерв'ю, анкетування, тестування, соціометрія); бесіда; експертна оцінка; вивчен­ня результатів діяльності конкретних осіб тощо.

Новизна педагогічних ідей. Подається корот­ка анотація нових технологій, ідей, положень (рішень), запропонованих педагогом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних ре­зультатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (наприклад: вперше одержано, удоско­налено, дістало подальший розвиток).

Кожне нове положення чітко формулювати, відокремлюючи його основну сутність і зосеред­жуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни.

До цього пункту не включають опис нових прикладних (практичних) результатів, отрима­них у вигляді пристроїв, схем і т.ін.

Усі положення з урахуванням досягнутого рівня новизни є теоретичною основою (фунда­ментом) вирішеної в описі проблеми.

Результативність і оптимальність досліджу­ваного явища показують у порівнянні з масовим або однаковим з ним при меншому використан­ні часу та зусиль; зазначають засоби; сприяють сталості одержаних результатів.

Унікальність і маневреність - здатність за­безпечити вибір навчальних засобів (програм, підручників) залежно від потреб і можливостей учнів.

Практичне значення одержаних результатів. В описі треба подати відомості про викорис­тання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначити практичну цінність одержаних результатів.

1.2.6.  Основна частина. Здійснюється опис до­свіду.

1.2.7.    Висновок.

Вказується вид передового педагогічного досвіду: раціоналізаторський або новаторський. Даються поради щодо необхіднос­ті або неможливості поширення, впровадження, використання даного досвіду в залежності від результатів його узагальнення.

1.2.8.   Список літератури.

Для оформлення матеріалів досвіду з'явитися необхідність у користуванні додатковими дже­релами літератури.

Правила оформлення бібліографічного опису.

При описі вказуються автор, назва, місце ви­дання, видавництво, рік видання.

Автор (прізвище, ініціали); крапка; якщо книга написана декількома авторами, то вони перераховуються через кому.

Якщо посібник написаний чотирма авторами і більше, то вказують лише першого, а замість прізвищ інших авторів зазначається «та ін.».

Назва книги (без скорочень і без лапок); двокрапка. Підзаголовок (без лапок); крапка, тире.

Початкові відомості (місце видання, видавни­цтво, рік видання).

Наприклад:

  1. Активний словник базових психолого-педагогічних термінів майбутнього вчителя почат­кових класів,- Херсон: Айлант, 2007. - 176 с.
  2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.
  3. Джумовська JI. Виявлення та моделюван­ня перспективного педагогічного досвіду // Управління освітою. - 2005. - № 33. - С. 2-5.
  4. Організаційно-педагогічні основи методичної роботи: // В.І. Пуцов та ін. К.Д995. - 180 с. 1.2.9.

Додатки. Матеріали цього розділу ма­ють додаткове (довідкове чи ілюстративне) зна­чення. Вони необхідні для більш повного висвіт­лення теми дослідження. Додатки подають як продовження дослідження.

Змістом додатків може бути наочність, яку учитель розробив та використовує в своїй педа­гогічній діяльності (графіки, схеми, малюнки, таблиці), дидактичний матеріал, тести, посіб­ники, розробки уроків, мультимедійні презен­тації тощо, публікації у фахових виданнях із теми узагальненого досвіду; копії статей, допо­відей та виступів педагога на засіданнях мето­дичних об'єднань, педагогічних радах, семіна­рах, конференціях.


Глосарій

Активізація процесу навчання і виховання - удосконалення методів і організаційних форм навчально-пізнавальної і виховної роботи учнів, яке забезпечує активну і самостійну теоретичну і практичну діяльність школярів у всіх ланках на­вчального процесу.

Актуальність ПД - один із критеріїв педагогічного досвіду, Який полягає у відпо­відності цього досвіду сучасним тенденціям сус­пільного розвитку, передовим ідеям педагогічної науки. У передовому досвіді знаходить своє вті­лення соціальне замовлення суспільства і держави системі освіти.

Інновація педагогічна - процес створення, по­ширення й використання нових засобів (нововве­день) для розв'язання відомих педагогічних проб­лем, які досі розв'язувалися по-іншому.

Інноваційний (творчий) педагогічний досвід - вища ступінь прояву передового педагогічного досвіду, що характеризується системною перебу­довою педагогом своєї діяльності на основі прин­ципово нової ідеї або сукупностей ідей, в резуль­таті чого досягається значне і стійке підвищення ефективності педагогічного процесу.

Інновації в освіті - процес творення, запрова­дження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів педагогічних та управлінських техно­логій, у результаті яких підвищуються показники досягнень в структурних компонентах освіти, від­бувається перехід системи до якісно іншого стану.

Компетентність - інтегрована особистісна якість, що охоплює сукупність знань, умінь, ставлень, здатностей, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності: вміння аналі­зувати і прогнозувати результати праці, використо­вуючи сучасну інформацію в певній галузі вироб­ництва. Володіння здібностями, необхідними для виконання певних функцій або досягнення мети (наприклад, для управління учнівським колекти­вом, стимулювання інтересу до навчання та ін.).

Компетенції - відчужена від суб'єкта, наперед задана соціальна норма (вимога) до освітньої під­готовки учня, необхідна для його якісної продук­тивної діяльності в певній сфері, тобто соціально закріплений результат. Результатом набуття ком­петенції є компетентність.

Креативність - (лат. сrеаtiо - творення) - твор­чий потенціал індивіда, його творчі здібності, твор­ча, новаторська діяльність, що виявляються не тільки в оригінальних продуктах діяльності, а й у мисленні, почуттях і спілкуванні з іншими людьми.

Критерії ПД - показники, на основі яких здій­снюється експертна оцінка педагогічного досвіду, що охоплюють підвищення ефективності і якос­ті педагогічного процесу; новизну, новаторство; відповідність тенденціям суспільного розвитку, передовим ідеям науки; розширення сфери педа­гогічної діяльності і створення цілісної системи різнобічного розвитку особистості.

Критерії педагогічної майстерності педагога: актуальність; творча новизна; висока результатив­ність і ефективність; стабільність; перспективність і відтворюваність; маневреність. Педагогічна май­стерність ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі й педагогічному досвіді. Необхідними умовами педагогічної май­стерності є гуманістична позиція педагога та про­фесійно значущі особистісні риси і якості.

Майстер-клас - урок, який проводить майстер - експерт у конкретному виді педагогічних технологій і напрямків діяльності. Відмінність від звичайного уроку полягає в методиці: майстер-клас дає можли­вість вчитися, спостерігаючи, як майстер навчає ін­ших, при цьому перебуваючи в ролі учня; сьогодні — один з основних способів швидкого освоєння нових технологій та підвищення професійної майстерності.

Мета педагогічної діяльності - свідоме бачення кінцевого результату діяльності, що планується як позитивний перетворювальний вплив на особистість.

Методи навчання - система послідовних взаємо­пов'язаних дій вчителя та учня, які забезпечують засвоєння змісту освіти.

Моніторинг в освіті (лат. monitor - той, що на­гадує, наглядає, застерігає) - спеціальна система збору, обробки, зберігання і поширення інфор­мації про стан освіти, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рі­шень стосовно підвищення ефективності функціо­нування освітньої галузі.

Навчання - спільна цілеспрямована діяльність вчителя та учня, у ході якої здійснюється розви­ток особистості, її освіта та виховання.

Новаторство педагога - термін, який вжива­ється для позначення діяльності вчителів та ви­хователів, спрямованої на поліпшення процесу на­вчання й виховання, на його раціоналізацію. Ця діяльність може стосуватися змін у меті, завдан­нях, методах і прийомах навчання, а також змін у формах його організації; створення принципо­во нової ідеї, практики або технології, яка не має аналогів у педагогічній практиці.

Об'єкт (від лат. objectus - предмет, явище) - фрагмент дійсності, на який спрямовано практич­ну або пізнавальну діяльність суб'єкта.

Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, набутих педагогом у процесі практичної навчально-виховної роботи.

Педагогічна майстерність - найвищий рівень пе­дагогічної діяльності, вияв творчої активності осо­бистості педагога. Комплекс властивостей особис­тості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

Педагогічна рада - постійно діючий колектив­ний орган управління навчальним закладом.

Педагогічна творчість - а) оригінальний і ви­сокоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії та практики виховання й навчання. Досягнення творчого ре­зультату забезпечується систематичними ціле­спрямованими спостереженнями, застосуванням педагогічного експерименту, критичним викорис­танням передового педагогічного досвіду. Педаго­гічна творчість стосується різних сторін діяльності вчителя — проведення навчальних занять, роботи над організацією колективу учнів відповідно до їх­ніх вікових та індивідуальних особливостей, про­ектування особистості учня, вироблення стратегії і тактики педагогічної діяльності з метою опти­мального виконання завдань різнобічного розви­тку особистості; б) особлива галузь педагогічної науки, що займається виявленням закономірнос­тей формування творчої особистості (В. тувин­ський), або оптимальна реалізація «випереджу­вальних конструкцій моделей діяльності вчителя» (П. Шевченко, І. Дмитрук), або варіант організації професійної діяльності вчителя, який на реально доступному рівні забезпечує вирішення навчально-виховних завдань сучасної школи (Р. Скульський).

Педагогічні технології — а) це закономірна пе­дагогічна діяльність, яка реалізує науково обґрун­тований проект дидактичного процесу і володіє більш високим ступенем ефективності, надійності, гарантованого результату, ніж за використанням традиційних методик навчання; б) радикальне оновлення інструментальних і методологічних за­собів педагогіки і методики за умови збережен­ня наступності в розвитку педагогічної науки і шкільної практики, набором технологічних проце­дур, які забезпечують професійну діяльність учи­теля, — гарантованістю кінцевого результату.

Передовий педагогічний досвід — а) це досвід, за­вдяки якому досягаються кращі, ніж у масовому досвіді результати; широке родове поняття, щодо якого видовим поняття є інновації. Досвід може бути масовим, раціоналізаторським новаторським (інноваційним); б) виникає з масового досвіду, пере­вершує його за окремими параметрами або в цілому, відрізняючись від нього за рядом ознак, найваж­ливішими з яких є: актуальність, новизна, відтворюваність, ефективність і стабільність результатів; в) вища форма вияву постійно відтворюваної части­ни практики галузі педагогічної діяльності.

Поширення досвіду роботи — комплекс заходів, достатніх за обсягом та змістом, що забезпечують наступність інноваційного та передового педагогіч­ного досвіду, його впровадження в масову практику.

Предмет дослідження є складовою об'єкта і вка­зує, які нові аспекти, функції, умови, принципи, форми і методи розглядає дане дослідження.

Просування досвіду роботи — комплекс заходів, спрямованих на ознайомлення педагогічної спіль­ноти з результатами застосування інновацій та пе­редового педагогічного досвіду.

Професійна компетентність — інтегративна ха­рактеристика ділових і особистісних якостей фа­хівця, що відображає рівень знань, умінь, досві­ду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну пози­цію фахівця.

Професіоналізм - сукупність навичок поведін­ки та,дій, що свідчать про професійну підготов­ку, навченість, придатність людини до виконання професійних функцій.

Рівень практичної значущості досвіду визнача­ється за масштабами і формами поширення і за­стосування: галузевий (загальнопедагогічний) рівень озна­чає, що вплив цього досвіду поширюється на багато предметів, на освітній процес в цілому; загальнометодичний рівень припускає, що результати досвіду важливі для вирішення загальних питань методики та технології ви­кладання, навчання і виховання; частково методичний рівень характеризує до­свід, який важливий для вирішення частко­вих питань навчання, виховання, управління.

Рівні педагогічної ідеї: глобальний рівень новизни - внесення нових положень у науку, кардинальне перетворення освітнього процесу від постановки нових ці­лей до нових підходів в освітній діагностиці; локальний рівень новизни - оновлення одного з елементів педагогічної системи в порядку поточної модернізації; частково-предметний рівень новизни — вико­ристання в конкретних умовах нововведення, яке застосовувалося на інших об'єктах; умовний рівень новизни - незвичайне поєд­нання раніше відомих елементів.

Рівні новизни інноваційного та передового пе­дагогічного досвіду: рівень перетворення, що характеризується принципово новими ідеями, підходами в сфері навчання і виховання, докорінно відрізняють­ся від відомих уявлень у цій галузі; рівень доповнення — відкриття нових граней вже відомих теоретичних і практичних поло­жень у сфері навчання і виховання; рівень конкретизації - уточнення, конкрети­зація окремих теоретичних і практичних по­ложень, що стосуються навчання, виховання, методики викладання.

Узагальнення педагогічного досвіду - а) виведення і формулювання основні ідеї, на якій побудований конкретний досвід; обґрунтування правомірністі, продуктивністі і перспективністі цих ідей; розкриття умов, при яких можлива їх реалізація; виявлення об'єктивних закономірнос­тей, вимог, правил відтворення, творчого викорис­тання і розвитку конкретного досвіду; б) висновки або думки загального характеру, які виникають у результаті аналізу і зіставлення окремих педаго­гічних фактів, явищ; передбачає логічний перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального судження, знання, оцінки.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.